НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Базовий компонент дошкільної освіти, що є Державним стандартом дошкільної освіти в Україні, затверджено 12 січня 2021 року. Відповідний наказ розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України. Нова редакція документа дозволить продовжити реформу дошкільної освіти з урахуванням наступності між закладом дошкільної освіти та загальної середньої освіти.
«Дошкільна освіта є невід’ємним складником та першим рівнем у системі освіти – стартовою платформою особистісного розвитку дитини. Затверджений стандарт забезпечить підвищення якості дошкільної освіти в Україні та приведення її до відповідності міжнародним стандартам. В основу документа покладено ідеї гуманістичної педагогіки, патріотичного та громадянського виховання та солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей дошкільного віку», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей дошкільнят визначено за такими освітніми напрямами:
- особистість дитини;
- дитина в сенсорно-пізнавальному просторі;
- дитина в природному довкіллі;
- гра дитини;
- дитина в соціумі;
- мовлення дитини;
- дитина у світі мистецтва.
Виконання вимог Стандарту забезпечується з урахуванням задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей у найбільш оптимальній для кожної дитини формі.
Державний стандарт дошкільної освіти це взаємозв’язок між цінностями дошкільної освіти, напрямами освіти (змістом), процесом формування досвіду дитини в різних видах діяльності, що забезпечують освітній результат – компетентність дитини старшого дошкільного віку, а також умови, за яких ці компетентності можуть бути досягнуті.
Оновлений документ заснований на компетентнісному підході, як і Державний стандарт початкової освіти.
Ключові компетентності Базового компонента дошкільної освіти продовжуються в Держстандарті початкової освіти за окремими освітніми галузями. Наприклад, освітні напрями «Дитина в природному довкіллі» та «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» продовжуються математичною та природничою освітніми галузями, а «Дитина у світі мистецтва» – мистецькою та технологічною.
Наступність між дошкільною та початковою освітою простежується й через формування наскрізних умінь, що є спільними для дошкільної та початкової освіти: виявляти творчість та ініціативність, керувати емоціями, висловлювати та обґрунтовувати власну думку, критично мислити, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми та співпрацювати в колективі.
Громадське обговорення проєкту Базового компонента дошкільної освіти відбувалося з 10 до 26 листопада 2020 року. За цей період надійшло 27 звернень із пропозиціями щодо змісту проєкту, з урахуванням яких було внесено зміни до структури Стандарту, доопрацьовано зміст освітніх напрямів, удосконалено вступну частину та умови реалізації Стандарту. Колегія Міністерства освіти і науки України схвалила нову редакцію Базового компонента дошкільної освіти 21 грудня 2020 року.
Базовий компонент дошкільної освіти – це ще один крок для забезпечення рівного доступу до якісного дошкілля в Україні.
Завдання програми «Українське дошкілля»
- Реалізувати особистісно-зорієнтоване навчання
- Сприяти формуванню системи цінностей дошкільників
- Розвивати життєві компетенції
- Збагачувати загальну культуру дітей
- Сформувати уявлення про цілісну картину світу
Принципи
- Науковість
- Інтеграція
- Системність
- Комплексність
- Гуманізація змісту навчання та виховання
Структура програми
Матеріал розподілено відповідно до освітніх ліній, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти. Зміст має такі розділи:
- Ранній вік (3-й рік життя)
- Молодший вік (4-й рік життя)
- Середній вік (5-й рік життя)
- Старший дошкільний вік (6-й рік життя)
У кожному розділі вміщено стислу характеристику особливостей дитячого розвитку, інформацію про те, як організувати виховання та навчання, а також орієнтовні компетенції, якими повинна володіти дитина у межах свого віку.
Зміст програми «Українське дошкілля» (редакція 2017 року) поступово ускладнюється залежно від розвитку дітей та їх вікової компетенції.
Третій рік життя
Що відбувається з дитиною :
- З’являється потреба у спілкуванні з дорослими та прагнення до самостійності
- Відбувається конфлікт між «Я хочу» та «Я можу»
- Активно збагачується лексичний запас
- Розвивається тактильна, зорова та кінетична чутливість
- Стає чіткою координація рухів
- Розвивається фонематичний та музичний слух
- З’являється здібність розрізняти напрямки руху та фокусувати увагу
- Формуються судження про оточення та здатність до узагальнення
- Виникають запитання «Що це? Чому?»
- Активізується репродуктивна уява
- Розширюються сенсорні можливості
- Відбуваються прогресивні зміни в розвитку пам'яті та уваги
- Урізноманітнюється емоційна сфера
Четвертий рік життя
Що відбувається з дитиною :
- У порівнянні з дворічками темпи фізичного розвитку уповільнюються
- Діяльність у грі чи під час виконання завдань відбувається обдумано
- Активно розвивається мовлення, мовне чуття та пам'ять
- З'являється здатність аналізувати предмети чи явища
- Активізуються наочно-образне мислення
- Уява та увага залишається приблизно на тому ж рівні, що і на третьому році життя
- Швидко змінюється емоційний стан
П’ятий рік життя
Що відбувається з дитиною :
- Фізичний розвиток відбувається поступово
- Активно розвиваються різноманітні види мовленнєвої діяльності
- З'являється інтерес до різних сфер життя навколишнього середовища
- Суттєво міцнішають мислення та пам'ять
- Починає формуватися здатність довільно запам'ятовувати шляхом повторення
- Увага стає стійкою
- Формується воля
- З'являється бажання виконувати трудові доручення
- Зміцнюється вміння керувати власними емоціями та почуттями
Шостий рік життя
Що відбувається з дитиною:
- Фізичний розвиток характеризується статевими відмінностями
- Настає переломний момент, що передує змінам у пізнавальній, вольовій та емоційній сфері
- Міцнішає образ власного «Я», самооцінка, внутрішня мотивація
- Виникає довільна увага
- Власний емоційний стан стає керованим
- Зміцнюється уміння сприймати явища та предмети
- З'являється вибіркове та усвідомлене запам'ятовування
- Формується здатність обмежувати власні бажання, оцінювати наслідок своїх вчинків
- Зростає вміння критично ставитися до подій та до себе
- Гра набуває інтелектуальних рис
- Формується усвідомлення суспільної користі зі своєї праці
