Як допомогти дитині адаптуватися до ДНЗ

1.Створити с безконфліктний клімат у сім’ї. У ДНЗ і вдома не збільшувати, а зменшувати навантаження, на якийсь час припинити походи в цирк, театр, у гості. Скоротити  перегляд телепередач.

     2. Не реагувати на витівки малюка і не карати за капризи.

     3.Батькам не залишати дитину в д/с  на цілий день! Перший тиждень  на 2 – 3 години, потім час необхідно поступово збільшувати до 5 – 6 годин.

     4.Батькам слід гратися, з дитиною, використовуючи домашні іграшки, у гру «дитячій садок», де одна з іграшок буде дитиною. Простеживши, що «робить» ця іграшка, що говорить, допомогти дитині  знайти іграшці друзів. Вирішенню проблем дитини сприятиме орієнтування гри на позитивні результати.

     5.Необхідно й у вихідні дні дотримуватися такого режиму дня, як і в д/с.

     6. Батьки не повинні допускати  перерви у відвідуванні д/с, тиждень удома не тільки не допоможе дитині адаптуватися, але й продемонструє йому, що є інший варіант, якого можна всіма силами добитися, це може перерости у серйозні нервові захворювання та розлади.

     7.Коли з ранку батьки приводять дитину до д/с, вихователі мають допомогти їм попрощатися легко і швидко. Зазвичай батьків турбуються про те, як буде їхньому малюку в д/с, але довгі прощання  зі стурбованим виразом обличчя стривожать дитину, і вона довго не відпускатиме їх. 

     Намагайтесь  створити  в  сім’ї  спокійну,  дружню  атмосферу.

     Встановіть чіткі  вимоги   до  дитини  і  будьте  послідовними  в  їх  пред’явленні .

     Будьте  терплячі.

     Формуйте у  дитини навички самообслуговування  та  особистої  гігієни.

     Заохочуйте ігри  з  іншими  дітьми, розширюйте  коло  спілкування  з  дорослими.

     Коли  дитина  з  Вами  розмовляє,  слухайте  її  уважно.

     Займайтесь  з  дитиною  спільною  творчою  діяльністю: грайте,  ліпіть,  малюйте…

      Не  скупіться  на  похвалу.

Дітей вчить те, що їх оточує:

Якщо  дитину часто  критикують – вона  вчиться    осуджувати

Якщо  дитині часто  демонструють ворожнечу – вона вчиться  битися

Якщо  дитину часто  висміюють - вона  вчиться  бути  робким

Якщо  дитину часто  позорять – вона  вчиться відчувати  себе  винуватою

Якщо до дитини часто бувають снисходительны – вона  вчиться бути терпимою

Якщо  дитину часто  підбадьорюють – вона  вчиться впевненості в себе

Якщо  дитину часто   хвалять – вона  вчиться оцінювати

Якщо  з  дитиною завжди чесні – вона  вчиться справедливості

Якщо  дитина живе з  почуттям  безпеки  -  вона  вчиться вірити

Якщо  дитина живе в атмосфері  дружби и почуває себе потрібною – вона  вчиться знаходити  в цьому  світі  любов

     Що хорошого в дитячому садку? До початку шкільного віку батьки залишаються єдиними по-справжньому авторитетними дорослими в житті дитини. Але необхідно пам'ятати, що, починаючи з трьох років, дитині бажано почати спілкування з однолітками. Дитячий садок надає таку можливість у повному обсязі. В колективі малюкові значно простіше освоїти навички самообслуговування: навчитися самостійно одягатися, прибирати за собою речі та іграшки, дотримувати особисту гігієну. Відвідування дитячого саду формує навички спілкування, привчає враховувати загальні інтереси і взаємодіяти з іншими дітьми. (Особливо важливо це для єдиних дітей в сім'ї.) Установка «я - моє» трансформується в установку «наше - спільне». Дитина починає охоче ділитися іграшками, допомагати одноліткам.

        Всіма цими вміннями дитина оволодіває в  атмосфері дитячого садка за 3-4 місяці. У дитячому садку набагато більше часу приділяється різним іграм, інтелектуальним заняттям, фізичним вправам. Дитина отримує багато інформації і досвіду, які сприяють розвитку логічного мислення, мови, музичних і художніх здібностей. Тут же дитина розуміє, що є інші дорослі, крім мами (вихователі, няня), до думки яких треба прислухатись, а іноді і просто підкорятися. Досвід спілкування з вихователями надалі допомагає дитині уникнути труднощів у встановленні відносин зі шкільними викладачами.

    Ще один позитивний момент – ознайомлення дитини з нормами і правилами поведінки в суспільстві, встановленням їх дотримуватися. Важливо пам'ятати і про інші переваги дитячого садка: режим харчування, прогулянках, заняттях, сприяють всебічному розвитку дитини. Враховуйте це, якщо зберетеся віддавати дитину в садок.

        Кращий вік для успішної адаптації дитини до режиму дитячого садка — два-три роки. На цей період припадає перша криза дитини, який психологи називають "кризою трьох років". Малюк, прагнучи утвердити своє «я», тягнеться до самостійності. Він легше переносить розлуку з мамою, звикає до виховательки і швидше знаходить спільну мову з іншими дітьми. Саме в цей час дитсадківський режим сприятливо впливає на становлення особистості дошкільника, і дитина менш болісно проходить стадію звикання до нового середовища.
Батькамі вихователям на початковому етапі пристосування дитини до дитячого саду потрібно бути уважними та чуйними. Завдання батьків: морально підготувати малюка до зміни обстановки і режиму; пояснити, для чого потрібен дитячий садок, підкреслити, що йому там буде добре, а щоб процес звикання і адаптації пройшов більш гладко і швидко, можна порадити будинку дотримувати режим, близький до дитсадкового.
        Чи можуть батьки вдома забезпечити дитині такі ж умови як в дитячому садку? Можуть, але тільки якщо вони самі готові серйозно цим займатися. В області інтелектуального та фізичного розвитку, освічені і дбайливі батьки, безумовно, зможуть дати більше, ніж вихователі в дитячому саду. (Тут можуть допомогти різноманітні гуртки та секції, де дитина займається, а мама його чекає.) Найважче в домашньому вихованні - створити дитині умови для соціальної адаптації та розвитку, навчити її дотримуватися певних правил поведінки, прийнятих в суспільстві.
     На закінчення хочеться сказати: шановні батьки, вирішувати вам - водити або не водити малюка в дитячий сад.

“Скоро в школу”

Наближається той день, коли ваш малюк вперше увійде в шкільний клас. І зараз ви хвилюєтеся: А чи готовий моя дитина до школи? Як буде вчитися? Як йому допомогти, якщо він зустріне перші шкільні труднощі? Психолого-педагогічний феномен «готовність дитини до школи» складається з різних видів готовності: фізичної, особистісної, мотиваційно вольовий, інтелектуальної, спеціальної.

З 6-7 років з дитиною відбуваються значні зміни – він стрімко зростає, у нього починають випадати зуби, змінюється його поведінка. Діти вже готові розширити своє коло спілкування, у них складається певний рівень домагань і навіть амбіцій. Головне – у них формується внутрішня готовність бути учнем: вони відчувають потребу в підпорядкуванні правилам і хочуть займатися суспільно значущою справою, користь якого визнається всіма дорослими.

Сучасна спеціальна література дає нам безліч порад – як розвивати мовлення дитини, підготувати до навчання грамоті, рахунку, письма, як перевірити чи немає у нього порушень, що заважають навчанню і тд. Доречним буде поговорити не стільки про інтелектуальної, скільки про психологічної готовності до школи, від якої залежить не тільки шкільні успіхи, але і самопочуття дитини. Всі ми хочемо, щоб наші діти росли здоровими і добре вчилися. Але чи завжди ми розуміємо, як багато в чому це залежить саме від душевного настрою дитини.

Рік за роком ми все більше переконуємося в тому, що багато дітей цілком могли б вчитися добре, а деякі-і дуже добре, якби … хотіли. Одні діти прямо говорять про своє небажання вчитися, інші відчувають незрозумілі для дорослих, а тим більше для них самих труднощі. Чи не судити і карати небажання, а зрозуміти його причини і допомогти дитині хотіти вчитися – ось найбільш ефективний шлях, хоча і вимагає від дорослого чимало душевного участі і праці.

Іноді джерелом негативних емоцій стають старші діти, які відчувають труднощі в навчанні. Ось шестирічний хлопчик говорить:
«Скоро я піду в школу, і мене будуть лаяти як Вовку.» Від цих слів до прямого небажання вчитися – рівно півкроку. Чи не так уже рідко і дорослі з найбільш благих намірів залякують дитину: «Ну, що ти крутишся? Ось підеш до школи – там вчителька навчить тебе сидіти смирно!

Не слід, однак, впадати і в іншу крайність, зображуючи школу місцем суцільних радощів та успіхів. Адже ми ще не знаємо, як піде у дитини навчання, як складуться відносини з однолітками і вчителями. Можливо, вони будуть не безхмарними. І тоді дитина, який чекав від школи занадто багато приємного і зайнятість в яких дає легко, ризикує «зламатися» при перших сутичках з труднощами, шкільної реальністю.

Отже, перше і основне: не спотворте віру дитини в себе як в майбутнього школяра ні страхом, ні полегшеними очікуваннями. Нехай він увійде в школу як в нове, цікаве справа-з вірою в свої можливості і готовністю випробувати себе.Шкільна готовність передбачає і готовність до більшої, ніж раніше, самостійності дитини, до співпраці дитини з чужим дорослим і однолітками без безпосередньої підтримки та захисту батьків.

Він повинен вміти доглядати за собою, самостійно роздягатися і одягатися. Дуже важливо привчати дитину до гігієни: не тільки до обов’язковим ранковим процедурам, а й до того, що стежити за собою потрібно протягом усього дня – поправити зачіску, почистити костюм. Навчіть малюка прибирати своє робоче місце, куточок, дбайливо ставитися до своїх речей. Крім того, дитина повинна добре розуміти, як потрібно і можна вести себе з однолітками і якось з дорослими. Хлопцям треба знати, як звернутися до вчителя, як відповісти на питання, навчіть своїх дітей вітатися і прощатися, говорити “спасибі” і “будь ласка”.

До сих пір школа не вимагає спеціальних знань-умінь читати, писати. Часом ці знання в певному сенсі шкідливі: дитина, яка прийшла в школу занадто «розумним», буде нудьгувати на уроках. Для 1 класу норма рахунок в межах 10, поняття більше-менше, цього цілком достатньо. А ось знання предметно зорове як виглядає ми, тварини, рослини – повинні бути обов’язково. Дуже часто з’ясовується, що першокласник не може розповісти про сім’ю, як слід пояснити не тільки де працюють батьки, а й як їх звуть.

Особливу увагу хочеться звернути на питання здоров’я. треба приділяти першорядну увагу зміцненню здоров’я, фізичному розвитку, загартовуванню, розвивати моторику, координацію, необхідно не просто гуляти у дворі, а грати в рухливі ігри. Перед школою необхідно встановити режим дня-години відпочинку, їжі, занять, прогулянок. Відсутність режиму в першу чергу б’є по здоров’ю, по незміцнілій нервовій системи. Режим допомагає правильно поєднувати працю і відпочинок, звикати до нових умов життя. Лікарі стверджують,
що режим дня-це найкраща міра, яка попереджає збудливість і дратівливість дітей. У першому класі не варто перевантажувати дитину різними гуртками, по крайней мере, перші півроку, а далі діяти по обстановці. Виробляйте посидючість дитини, але не поспішаючи. Пам’ятайте посидючість досягається не примусом, а живою зацікавленістю.

Шкільна готовність- це здатність не тільки до посидючості праці, але і до творчості. Дитячі саморобки цінні не тільки тим, що дитина їх змайстрував, а й тим, що він знаходить для них різне застосування. Корисно звернути увагу і на те, як дитина реагує на похвалу і осуд, перемогу і поразку. При крайніх типах реакцій дитини на успіх і неуспіх треба спробувати їх врівноважити. Шкільна готовність – це сплав знань і навичок, необхідних для успішного навчання, і готовності до співпраці і подолання труднощів, позитивного ставлення до школи та навчання. важливо душею відчути складність переживань дитини при настільки разючому зміні життя, як вступ до школи, і допомогти йому. Це, до всього іншого, не тільки збільшує його готовність до школи, але і збереже йому здоров’я.

Батьків завжди хвилює питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини і як правильно підготувати його до школи. Вченими доведено, що розвиток руки та розвиток мови і мислення дитини тісно зв’язані між собою.

Розвиток дрібної моторики це один з найважливіших показників інтелектуальної готовності малюка до шкільного навчання. Зазвичай, якщо у дитини добре розвинута дрібна моторика, вона завжди логічно міркує, в неї добре розвинута пам’ять, увага та зв’язна мова. Вчителі завжди відзначають, що першокласники дуже часто відчувають великі труднощі в опануванні навичок в письмі. Письмо – це складний навик, який включає виконання унікальних, координованих рухів руки. Отже техніка письма потребує сумісної злагодженої роботи м’язів кисті та всієї руки, а також розвиненого зорового сприйняття та довільної уваги.

Для повного оволодіння навичками письма необхідно мати певну функціональну зрілість кори головного мозку, у непідготовлених до письма дітей, при недостатньому розвитку дрібної моторики та зорового сприйняття і уваги, як правило, приводить до стану тривоги дитини у школі та негативного ставлення до навчання. Тому в дошкільному віці дуже важливо розвивати механізми, які потім будуть необхідні для оволодіння письмом, створювати умови для постійного накопичення дитиною практичного та рухового розвитку і навичок ручної вмілості.

В дошкільному віці дуже важлиою рахується саме підготовка до письма, а не саме навчання писати, і це повинно починатися задовго до шкільної парти.Батьки, які в певний час починають приділяти належну увагу певним вправам, різноманітним завданням, іграм, що до розвитку дрібної моторики та координації рухів рук, наразі вирішують відразу два питання: по-перше, вони непрямим чином починають впливати в загальному інтелектуальному розвитку малюка, по-друге, вони його до оволодіння навичок письма, які в майбутньому обов’язково допоможуть уникнути різних проблем шкільного навчання.

Гра “Коники”По дорозі білою, гладкоюСкачуть пальці, як конячки.Цок-цок-цок, цок-цок-цок.Скаче жвавий табунець.(Пальчики “скачуть” по столу в ритмі вірша)

Графічні вправи Завдання “Штрихування” Намалюйте контурну картинку, наприклад, фрукт, або овоч і дайте дитині заштрихувати картинку прямими рівними лініями, не виходячи за її контури.

Завдання “Обведи малюнок” Намалюйте контурну картинку і дайте дитині обвести малюнок точно по лініях, не відриваючи олівець від паперу.

Завдання “З’єднай по точках” Намалюйте контурну картинку пунктирними лініями і дайте дитині з’єднати пунктири (точки) однією суцільною лінією, не відриваючи олівець від паперу.

Завдання “Намалюй фігури” Намалюйте дві геометричні фігури, одну велику, іншу маленьку дайте дитині намалювати всередині великої фігури, що поступово зменшуються фігури, а навколо маленької – поступово збільшуються фігури. Торкатися стінок попередньої фігури можна. Чим більше вийде фігур, тим краще.

Завдання “Намалюй таку ж картинку” Намалюйте будь-яку картинку і дайте дитині повторити ваш малюнок.

Завдання “Дорисуй картинку” Намалюйте ліву половину картинки і дайте дитині домалювати праву половину малюнка.

Завдання “Графічний диктант” Дитині дається наступна інструкція: “Слухай уважно і проводь лінії під диктовку. Одна клітинка вгору, одна клітинка направо, одна клітинка вниз, одна клітинка направо» і т. д. ” Візерунки можуть бути різними.

Чим ще можна позайматися з дитиною, щоб розвинути ручну вмілість? • Розминати пальцями пластилін, глину;нанизувати великі і дрібні гудзики, кульки на нитку; грати з мозаїкою, конструктором, кубиками; грати з піском, водою; різати ножицями (аплікація, симетричне вирізування, вирізання різних фігурок)малювати різноманітними матеріалами (олівцем, ручкою, крейдою, аквареллю, кольоровою крейдою, гуашшю)

Поради батькам першокласника

Школа, Свято першого дзвоника, перша вчителька, які емоції зараз у вас дорослих викликають ці слова? Адже відтоді, коли ви вперше перетнули поріг школи, минуло стільки часу. Протягом багатьох років ви не згадували про школу або ж лише іноді згадували її – коли зустрічались з колишніми шкільними друзями, святкуючи річниці закінчення школи, або, спілкуючись з друзями, діти яких уже ходять до школи. Школа вам видавалась далекою аж досьогодні, коли настав час вашій дитині йти до першого класу. Чи то час так стрімко спливає, чи діти занадто швидко виростають?

Ваша дитина незабаром йтиме до школи, а вам здається, що нещодавно ви возили її у візочку, вчили ходити та їздити на триколісному велосипеді, раділи її першим словам, добирали всілякі відповіді на численні запитання.

Як зацікавити дітей читати

1.     Давайте хороший приклад Вашій дитині, показуючи їй, як Вам подобається читати. Тримайте вдома велику кількість книг та журналів. Нехай Ваша дитина побачить Вас за читанням.

2. Дайте дитині подивитися Вашу книгу. Читайте її вголос або дозвольте їй прочитати її Вам. Визначте певний час і місце для читання.

3.   Регулярно відвідуйте бібліотеку. Покажіть Вашій дитині, як бібліотека працює і де дитина може знайти свої улюблені книги.

4. Приносьте своїй дитині книги, які задовольняють її індивідуальні по-треби, наприклад, на спортивну тематику, про тварин, птахів, включаючи художню і документальну літературу.

{C}5.     Зацікавте свою дитину яким-небудь хоббі чи діяльністю, котра потре-бує читання та подобається їй. Конструюйте, готуйте їжу, грайте в настільні ігри, через те що такі заняття потребують, щоб дитина читала інструкції.

6.  Заохочуйте Ваших дітей до листування зі своїми однолітками. Ними можуть бути друзі, котрі переїхали далеко, далекі родичі, просто друзі з листування.

7.    Організуйте «пошук скарбів». Заховайте якусь річ, наприклад нову книгу, а потім лишіть письмові підказки, котрі приведуть дитину на це місце.

8. Заплануйте екскурсію до зоопарку, цирку, музею тощо. Знайдіть книги, котрі з цим пов’язані, і поділіться ними з Вашою дитиною.

9.     Заохочуйте Вашу дитину складати різні історії і записуйте їх в той час, коли вона їх розповідає. Зробіть її власну збірку оповідань, записуючи історії і добавляючи її власні малюнки. Пізніше Ваша дитина зможе читати свою книгу Вам, другу, молодшому брату чи сестрі.

10. Якщо Ваша дитина – неохочий читач, вигадайте гру з читання буденних речей, таких як коробка з-під каші, наклейки, старі листівки, комікси, програми телепередач. На холодильнику чи родинній інформаційній дошці лишайте повідомлення, котрі її можуть зацікавити.

Декілька порад щодо режиму дня:

• 12 годин сну з урахуванням обіднього (1-1,5 год.) для поновлення сил.
• Після школи не спішіть садити дити¬ну за уроки, необхідно 2-3 години відпочинку (обідній сон). Найпродуктивніший час для приготування уроків з 15до 16 години. Заняття ввечері безрезультатні, завтра доведеться все починати спочатку.
• Не примушуйте дитину готувати уроки за один раз. Після 20 хв. занять необхідні 10-15 хв. «перерви».
• Під час приготування уроків не сидіть над дитиною, давайте їй можливість пра¬цювати самостійно, але якщо буде потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон та підтримка («Не хвилюйся, все вийде», «Давай розбиратися разом», «Я тобі допоможу»), похвала, навіть якщо щось не виходить, необхідна. Не акцентуйте увагу на оцінках («Не дарма з письма в тебе одні «2» та «З»). Якщо ви будете дотримуватись вищевказаних побажань у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною.

Чим зайнятися з дітьми під час карантину: топ-5 веселих розваг

        Карантин, який оголосили по всій Україні через новий коронавірус, значно ускладнив життя батькам. Оскільки дитсадки та школи закрили на три тижні, дітей треба розважати вдома. Гуляти на вулиці можна і треба, втім, краще уникати скупчень людей, як-от на дитячих майданчиках. Краще прогулюватись парками чи виїжджати у ліс за місто. Ми ж пропонуємо декілька варіантів чим зайнятися з дітьми під час карантину, якими розвагами можна зацікавити дітей, сидячи в приміщенні.

1. Незвичні способи малювання

Відбитки пальців

Правила. Підготуй такі речі:

·        шматочки мочалки;

·        фарби;

·        вода;

·        пензлик;

·        ручки, олівці або фломастери.

        Спочатку нанесемо фарбу на мочалку пензликом. Тепер притиснемо до мочалки пальчик. Усе — на папері можна залишати кольоровий відбиток!

Малюнки мильними бульбашками

     Правила. У мильний розчин (вода, мило, шампунь) додай акварельної фарби або харчового барвника. Колір обирай на власний розсуд.

     Візьми соломинку і дунь через неї в мильну воду, створюючи якнайбільше бульбашок.

     А тепер – увага! Візьми акварельний папір та легенько приклади його зверху до бульбашок. Дай просохнути. Щоб зробити папір ще яскравішим, прикладай його до бульбашок на воді різних кольорів.

Дмухавки

     Правила. Зробити ляпку. Дмухати на ляпку фарби через соломинку в різних напрямках в залежності від задуму. Домалювати необхідне пальчиком, пензлем, жмаканим папером.

2. Ігри з книгами

Фантазер

     Правила. Візьміть якусь дитячу книжку з картинками. Уважно розгляньте картинки разом із малюком і придумайте історію, не пов’язану з тією, про яку написана книга. Кілька разів виконайте це разом, а потім дитина і сама долучиться до вигадування.

Детектив

     Правила. Інший варіант цієї гри, коли мама чи тато, не показуючи дитині картинку, розповідає, що на ній зображено і зариває книгу. А дитина повинна знайти цей малюнок, орієнтуючись за маминим описом. Потім помінятися ролями: описує дитина, шукаєш ти.

3. Розвиваючі ігри

Будуємо шалаш

     Будиночки в дитинстві не будували тільки ледачі. Коли почнете споруджувати з дитиною будинок із табуреток, ковдр, подушок і коробок, самі того не помічаючи, повернетеся у дитинство! І обов’язково захочете спорудити свій особистий шалаш для читання і медитації.

 Озвучка

     Правила. Коли в телевізорі відключається звук, а на мультики, кіно або новини придумується власна озвучка. Дитина услід за дорослими перевтілюється на справжнього артиста!

Вгадай

     Зав’яжи малюкові очі шарфиком і давай у руки по черзі різні предмети: м’яку іграшку, м’яч, тарілку, зернятка, книгу тощо. Завдання дитини – вгадати на дотик, що у нього в руках. Ускладнити гру можна, якщо вгадувати речі по запаху або, наприклад, за смаком.

Тіні

     Загадково і заманливо показувати театр тіней на стінці при запаленій свічці. Тут включається фантазія і творчість. Але не варто обмежуватися лише літаючими пташками або гавкаючими собаками із рук. Виріж разом із дитиною з паперу силуети героїв відомих казок, і розіграйте їх за ролями.

Посадити і виростити рослину

     Привчити дитину нести відповідальність і не забувати про догляд. Квітка – не пес чи кіт, тож сильно не заважатиме.

Скарбничка

     Зробити скарбничку і навчити дитину правильно витрачати гроші. Можливо, навіть ввести список заробітку. Щоб отримати гроші – треба їх заробити. Полив квітку – 5 гривень, прибрав іграшки – 10 гривень, застелив ліжко – 15.

4. Проста наука

Міні-вулкан в домашніх умовах

Що вам потрібно:

·        cкляна баночка з кришкою, що закручується;

·        рослинна олія;

·        куркума;

·        глечик або прозора ємність.

     Змішайте олію з куркумою – олія має змінити колір на жовтий. Тепер залийте олію в баночку по вінця, щоб у баночці не лишилося повітря. Проколіть у кришці дірку й опустіть баночку у воду. Олія легша від води і відразу почне підніматися з баночки нагору, а вода заповнюватиме баночку. У вас запрацює справжнісінький вулкан! Якщо додасте декілька камінців на дно посудини – матимете підводний вулкан.

Танець яйця

     Як змусити яйце танцювати? Проведіть цей експеримент – і усе побачите самі!

Що вам потрібно:

1. Яйце (звичайне куряче яйце, не бите, з рівною поверхнею, класичної овальної форми).

2. Круглий піднос із рівним дном.

     Покладіть яйце на піднос і намагайтеся плавно робити кругові рухи підносом щоразу швидше і швидше, тримаючи його горизонтально. Яйце на підносі також почне обертатися. У міру прискорення обертання яйце «підніметься» і стане обертатися на одному з кінців: тупому або гострому, зайнявши, звичайно, вертикальне положення.

     Що відбувається? Відцентрова сила утримує яйце, подібно до того як розкручена дзига стоїть на площині, а нерозкручена лежить на боці.

     Звичайно, цей експеримент потребує певного досвіду і вправності. Ні з першого, ні з другого і навіть із третього разу у вас, більш за все, нічого не вийде. Але варто тренуватися.

Секретне невидиме чорнило

     Створення невидимого чорнила – дуже захопливий процес! Ви можете вдати секретного агента, бо маєте свої секретні коди і повідомлення, приховані від інших. Усе, що вам необхідно, – це деякі предмети домашнього вжитку і таємна сила лимонного соку.

Що вам потрібно:

·        Половина лимона;

·        Вода;

·        Ложка;

·        Миска;

·        Ватна паличка;

·        Білий папір;

·        Лампа.

     Вичавіть трохи лимонного соку в миску і додайте декілька крапель води.Змішайте воду і лимонний сік ложкою.Умочіть  ватяну паличку в суміш і напишіть повідомлення на білому папері. Зачекайте, доки сік висохне і стане повністю непомітним.

     Коли ви будете готові прочитати ваше секретне повідомлення або показати його комусь,  нагрійте папір, тримаючи його поруч із лампочкою.

     Що відбувається? Лимонний сік – це органічна речовина, яка окислюється і при нагріванні стає коричневою. Розведений у воді лимонний сік  дуже важко помітити. Коли ви застосуєте його на папері, ніхто не знатиме про його наявність доти, поки папір не буде нагрітий і ваше секретне повідомлення не відкриється. Інші речовини, які «працюють» так само, – апельсиновий сік, мед, молоко, цибулевий сік, оцет і вино.

5. Вироби своїми руками

Саморобний блокнот 

     Створіть яскравий особистий блокнот для дитини, де можна записувати її графік на день або  на тиждень. Оформіть і прикрасьте разом новий блокнот і внесіть перші завдання для дитини. З таким підходом навіть завдання «прибратися у кімнаті» буде виконуватися з великим бажанням. 

Колаж бажань

     Прикрашаємо стіну і вчимо дитину йти до своїх цілей і бажань. Візуалізуємо її мрії і заодно креативно проводимо час, шукаючи необхідний матеріал та вирізаючи потрібні форми.

Іграшки з яєчних лотків 

     Що можна зробити з картонних лотків для яєць – та що завгодно! Наприклад, транспортні засоби для любителів машин: вантажівка, мотоцикл, вертоліт, корабель, екскаватор.

ІНСТРУКТАЖІ ДЛЯ БАТЬКІВ З БЕЗПЕКИ ДИТТЄДІЯЛЬНОСТІ:

Особиста безпека дитини:

• Не залишайте дітей дошкільного віку самих удома, навіть на короткий час.
• Не дозволяйте відчиняти двері незнайомцям, навіть одягненим у міліцейську форму.
• Навчайте за потреби користуватися телефоном для виклику служб:
  • 101 — пожежі;
  • 102 — міліція;
  • 103 — швидка допомога;
  • 104 — газова служба.

Бажано вивчити з дитиною домашню адресу, ім'я та прізвище і телефон батьків.

• Забороняйте розмовляти з незнайомцями на вулиці та йти з ними, сідати в машину, навіть якщо вони запропонують відвезти дитину до мами. Поясніть, що батьки ніколи не пришлють за дитиною чужу людину.
• Забороняйте піднімати на вулицях незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечні (шприці, скло, склянки з рідиною, цукерки чи іншу їжу тощо).
• Не дозволяйте бавитись ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами. Удома тримайте ці предмети в недоступному для дітей місці.
• Не дозволяйте користуватися ліфтом без супроводу дорослих, учіть правильно користуватись ліфтом і правильно поводитись у разі поломки.
• Запобігайте формування в дитини навичок жорстокого поводження з тваринами. Не дозволяйте дражнити тварину.
• Не дозволяйте вмикати електроприлади за відсутності дорослого.
• Не дозволяйте самостійно виходити на балкон та відчиняти вікна, поясніть дитині, яку небезпеку вони несуть.
• Вивчіть з дитиною домашню адресу, телефон, або вкладіть до кишеньки дитини «особисту картку» з усіма даними, особливо якщо відвідуєте місця з великим скупченням людей.

Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров'я

Увага: дорога!

• Шановні батьки, слід пам'ятати, що дорога є підвищеною зоною небезпеки наших дітей.
• Не дозволяйте дітям самостійно переходити проїзну частину.
• Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком.
• Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина має звикнути до того, що, переходяче дорогу, потрібно зосередитись.
• Не переходьте дорогу на червоний чи жовтий сигнал світлофора.
• Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком — «Пішохідний перехід».
• З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими, щоб дитина не могла впасти чи вибігти на дорогу.
• Не виходьте з дитиною з-за машини, з-за кущів, не глянувши попередньо на дорогу — це типова помилка, і не можна, щоб діти її повторювали.
• Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті авто, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю.
• Під час подорожі залізничним транспортом дотримуйтесь усіх правил та уважно стежте за дітьми.
• Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині, вулиці.

Пам'ятайте, що проїжджа частина є одним з головних місць травмування дітей!

Увага: вогонь!

Щоб уникнути пожежі, потрібно дотримувати правил пожежної безпеки:

• Зберігайте сірники в місцях, недоступних дітям.
• Не дозволяйте дітям розводити багаття.
• Не дозволяйте самостійно вмикати електроприлади, використовуйте «безпечні розетки».
• Не дозволяйте самостійно вмикати газові прилади, пояснюйте дітям небезпеку, яку вони несуть.
• Не допускайте перегляд телепередач, користування комп'ютером за відсутності дорослих.
• Не залишайте менших дітей без нагляду, особливо біля пожеженебезпечних джерел.
• Не вмикайте електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем.
• Не нагрівайте лаки або фарби на відкритому вогні.
• Не захаращуйте шляхи евакуації.
• Не зберігайте на балконі легкозаймисті речовини.
• Не сушіть речі над газовою плитою.
• Не влаштовуйте піротехнічні заходи з балкону та поруч з будинком.
• Навчайте свою дитину користуватись вогнем та дотримуйте правил пожежної безпеки.

Шановні батьки! Ставтесь негативно до ігор дітей з вогнем! Роз'яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть стати причиною пожежі. У разі виникнення пожежі негайно викликайте пожежників, телефонуйте за номером "101"!

     Дотримуйте правил цивільної оборони. У разі виникнення загрози виконуйте інструкції, які повідомляє ЗМІ.

Правила дій при виявленні підозрілих та вибухових пристроїв

ДСНС України нагадує громадянам правила дій при виявленні підозрілих та вибухових пристроїв

      Шановні громадяни! У зв'язку з загостренням ситуації у Донецькій та Луганській областях, Державна служба України з надзвичайних ситуацій звертається до вас з проханням бути пильними та завжди пам’ятати основні правила дій при виявленні підозрілих та вибухових пристроїв під час новорічних свят.

      Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:

- предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;

- наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятора тощо);

- наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

- предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.

      Найчастіше вибухові пристрої можна виявити у місцях масового перебування людей. Тому, якщо ви побачили підозрілий предмет на вулиці:

- негайно зателефонуйте до Служби порятунку за номером 101 або у відділення міліції за номером 102;

- попередьте перехожих про можливу небезпеку;

- очікуючи на прибуття рятувальників, огородіть чимось небезпечне місце та відійдіть від знахідки на безпечну відстань (100 м). Для огородження скористайся будь-якими підручними матеріалами: гілками, мотузками, шматками тканини, камінням тощо.

Якщо ви перебуваєте у громадському транспорті та інших місцях скупчення людей вам необхідно бути особливо уважними та дотримуватись таких правил:

- звертайте увагу на залишені сумки, портфелі, згортки чи інші предмети, у яких можуть бути заховані саморобні вибухові пристрої;

- у разі виявлення підозрілого предмета негайно кнопкою виклику водія, переговорним пристроєм чи іншим способом повідомте про знахідку водія чи правоохоронців;

- не відкривайте знайдені пакети чи сумки, не чіпайте їх та повідомте людей довкола про можливу небезпеку.

Категорично забороняється:

- торкатися предмету і пересувати його;

- користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

- заливати його рідинами, засипати грунтом або чимось його накривати;

- торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.

     Якщо лиха не вдалося оминути і стався вибух, дуже важливо не втратити контроль та не піддаватися паніці:

- спробуйте заспокоїтися та уточнити ситуацію;

- ні в якому разі не користуйтеся відкритим вогнем;

- зі зруйнованого приміщення слід виходити обережно, не торкаючись пошкоджених конструкцій та дротів;

- при задимленні обов’язково захистить органи дихання змоченою хусткою, шматком тканини чи рушником;

- по можливості та наявності необхідних знань і навичок надайте першу домедичну допомогу постраждалим;

‑ дочекайтеся прибуття представників аварійно-рятувальних служб та у подальшому дійте за їх вказівками;

- якщо вибух стався у громадському транспорті, вам необхідно, насамперед, виконувати всі команди водія чи команди, які оголошуються дистанційно.

Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків, пов’язаних з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки. Знешкодити вибуховий пристрій або локалізувати вибух можуть лише підготовлені спеціалісти після виведення людей із небезпечної зони.

При виявленні підозрілого предмета, негайно повідомте про це Службу порятунку за номером 101 та правоохоронні органи за номером 102.

Довідково. З початку виконання робіт (6 липня 2014 р.) на звільнених територіях Донбасу підрозділи ДСНС виявили та вилучили 32 тис. 203 одиниці боєприпасів, з них – 5 138 артилерійських снарядів, 2673 мінометних мін, 2767 бойових гранат та мін,  545 реактивних боєприпасів та  більше 21 тис. інших вибухонебезпечних предметів. Крім того, працівники Служби порятунку виявили та знешкодили 574 спеціально встановлених вибухонебезпечних предмети.

Перевірено на наявність вибухонебезпечних предметів
968 адміністративних споруд та будівель, 1 тис. 645,5 га території та 37,5 га акваторії водойм.

За інформацією ДСНС України